Захід-реквієм

Захід-реквієм вшанування героїв майдану «Їх дух незламний і безсмертний подвиг» Їх синьо-жовтим стягом накривали. Хтось схлипував і Господа вмовляв. Крізь біль і сльози друзі Гімн співали. У небо Ангел стежку простеляв. -Тримаймося!-над Площею лунало. -Вже світлі душі в небо відлітають… -Героям слава!-на весь світ звучало. -Вони живуть! Герої не вмирають! Час… У кожного із нас із ним свої рахунки, а у України – особливі: більше350-ти років боротьби за Незалежність! І ось XXI ст… Вибух непокори і гідності проти тих, хто ціною брехні і хворих амбіцій хотів повернути Україну назад в рабство. Та воля людей і прагнення до цивілізованого людського життя перемагає. Пророчі слова Т.Г.Шевченка підняли тих, хто ціною власного життя залишиться в пам’яті українського народу як герої «Небесної сотні». Юні хлопці, чоловіки та жінки вже ніколи не повернуться додому, не обіймуть близьких, не посміхнуться друзям. Сумно і боляче. Хто б міг подумати, що в 21 столітті, після всього, що пережила наша держава, все повториться знову. Схоже, людство не квапиться вчитись на своїх помилках… Те, що вони хотіли кращого майбутнього для українців, вже варте пошани. Вони розпочали процес духовної перебудови нації та передали естафету нам. Все, що ми можемо зараз – зробити так, щоби жертва цих українців не була даремною. А тут уже все залежить від кожного з нас. В ці лютневі дні Україна вшановує загиблих під час Революції Гідності 2014. Небесна сотня — так назвали українці тих, хто в боротьбі проти режиму Віктора Януковича віддав своє життя за Україну, за її майбутнє, за кращу долю для усіх нас. Неможливо описати весь біль, який щемить у серці від усвідомлення жаху тієї бійні, яку організував Віктор Янукович і його поплічники. Без сліз неможливо дивитись. Їх відстрілюють наче на полюванні, а вони йдуть, озброєні лише дерев’яними палицями і щитами. Це величезна втрата для усієї України, бо в Небесну сотню потрапили кращі, цвіт української нації. Ми ніколи їх не забудемо. 20 лютого стало для нас назавжди пам’ятним днем – Днем Героїв Небесної Сотні. Однак сьогодні варто згадати про всіх, хто віддав своє життя впродовж останніх років. І згадувати надалі, завжди, хоча б для того, аби не допустити чогось подібного в майбутньому. Адже ці події багато що прояснили, відкрили багатьом очі, розставили все по своїх місцях. І якщо правильно скористатись цим досвідом, ми справді можемо побудувати незалежну і процвітаючу державу. Сьогодні Україна переживає тяжкі випробування. Здригається українська земля на сході країни від гарматних пострілів, кулеметних черг, розривів мін. Знову гинуть на злеті молоді і сильні, вірні сини України…Як боляче стискається серце від того, що наша ненька-Україна знову у вогні і стражданні… І кожен з нас бажає одного: щоб над нашою рідною Україною було мирне небо. Таке безмежне і високе! І щоб кожен міг здійснити свій злет у вільній, щасливій, квітучій країні – Україні, яку щиро любимо і якою безмежно пишаємося. Вшанувати їх подвиг і самопожертву зібралися учні та вчителі Стебницької ЗОШ І-ІІІ ст. № 11 імені Тараса Зозулі. 19 лютого 2020р. учні 9 -А класу провели реквієм «Їх дух незламний і безсмертний подвиг». За допомогою інтерактивних технічних засобів діти мали можливість побачити все те, з чого розпочинались події, які сколихнули весь світ. Присутні мали можливість зустрітися з живими свідками тих подій. Хвилюючими та проникливими були розповіді муніципального капелана, волонтера Мороза Василя і учасника ООС Магура Володимира. Завдяки заходу пам’яті героїв майдану діти не лише зрозуміли, хто такі патріоти, а й своєю дитячою душею відчули біль матерів, що втратили своїх дітей, котрі в пам’яті нащадків житимуть вічно. Дякуємо Вам, Герої України! Ви назавжди залишитесь у наших серцях…Герої не вмирають!  Заступник директора Стебницької ЗОШ І-ІІІ ступенів №11 імені Тараса Зозлі ХиминГ.Д.